Діагноз “лишай” часто лякає пацієнтів, викликаючи асоціації з високою заразністю, суворими карантинами та тривалим лікуванням. Однак у сучасній дерматології цей термін використовується скоріше за звичкою. Насправді те, що в народі називають одним словом, являє собою цілу групу абсолютно різних захворювань шкіри.

У цій статті ми детально розберемо, що ховається за цим діагнозом, як розпізнати проблему на ранніх етапах і чому доказова медицина категорично проти самолікування.

Що таке лишай?

З медичної точки зору, “лишай” — це збірна (і дещо застаріла) назва для різних дерматозів, які проявляються схожими симптомами: лущенням, зміною кольору шкіри, появою плям, вузликів та свербежем.

При цьому природа у цих висипань абсолютно різна. Вони можуть бути:

• грибковими (мікози);
• вірусними;
• аутоімунними або запальними (неінфекційними).

Пацієнт, який шукає в інтернеті шкірний лишай фото, може виявити десятки схожих картинок. Однак схожість симптомів оманлива. Те, що допоможе при одному виді, катастрофічно зашкодить при іншому.

Наприклад, якщо намастити грибкове ураження гормональною маззю від алергії, інфекція спалахне з новою силою (у дерматології це називається Tinea incognito — грибок, що змінив свій вигляд через неправильне лікування). Саме тому так важливо поставити точний діагноз, а вже потім переходити до лікування. Нижче ми розберемо, як виглядає лишай у людини (фото представлені для ознайомлення) і чим відрізняються його форми.

Види лишаю та їхні прояви на початковій стадії

У клінічній практиці найчастіше зустрічаються п'ять основних видів лишаю.

Висівкоподібний (різнокольоровий) лишай

Це поверхневе грибкове захворювання. Його викликає дріжджоподібний грибок роду Malassezia, який у нормі мирно живе на шкірі майже кожної людини, але за певних умов починає розмножуватися.

На початковій стадії з'являються дрібні округлі плями з ледь помітним, “висівкоподібним” лущенням (якщо пляму злегка пошкрябати). Висівкоподібний лишай не чухається, але рідко може викликати слабкий свербіж.

Плями можуть бути рожевими, жовтуватими, світло-коричневими. На засмаглій шкірі вони виглядають білими. Це відбувається тому, що грибок виробляє азелаїнову кислоту, яка блокує синтез пігменту меланіну в шкірі.

Локалізується висівкоподібний лишай на грудях, спині, плечах та шиї. Поступово дрібні осередки зливаються у великі зони ураження.

Оперізувальний лишай (Herpes Zoster)

Герпес зостер це не шкірне захворювання, а неврологічне, з проявами на шкірі. Викликається вірусом Varicella Zoster — тим самим, який викликає вітряну віспу (вітрянку). Після перенесеної в дитинстві вітрянки вірус назавжди засинає в нервових вузлах (гангліях) і може прокинутися при падінні імунітету.

Починається не з висипу, а з продроми. За 1–4 дні до появи пухирців у місці майбутнього висипу виникає біль, печіння, поколювання або свербіж. Може піднятися температура, з'явитися слабкість.

Висипання завжди односторонні (наприклад, тільки на правій стороні грудної клітки) і не перетинають середню лінію тіла.

Сам по собі оперізувальний лишай незаразний, але людина з активним висипом може заразити вітрянкою того, хто нею не хворів.

Фото. Оперізувальний лишай фото початкова стадія

 

Червоний плескатий лишай

Це вже не інфекційне, а хронічне імуноопосередковане запальне захворювання. Червоний плескатий лишай розвивається через збій у роботі імунної системи, при якому T-лімфоцити атакують власні клітини шкіри.

Проявляється дрібними, плескатими вузликами (папулами). Вони мають характерний червоно-фіолетовий (ліловий) відтінок та блискучу поверхню, якщо подивитися на них збоку.

Найчастіше уражаються згинальні поверхні зап'ястків, гомілки, поперек. Може розвиватися і на слизових оболонках рота (у вигляді білястої сітки) та нігтях.

Супроводжується інтенсивним, часом мученицьким свербежем. Червоний плескатий лишай не заразний. Може проходити самостійно, але часто потребує тривалого лікування.

Фото. Червоний плескатий лишай фото початкова стадія

Рожевий лишай Жибера

Гострий дерматоз, імовірно вірусної (пов'язують із вірусами герпесу 6 і 7 типу) або інфекційно-алергічної природи. Найчастіше виникає навесні або восени на тлі перенесеного ГРВІ чи стресу.

Починається з появи однієї великої “материнської бляшки” — рожевої плями діаметром 2–5 см з лущенням у центрі. Через 1-2 тижні (іноді раніше) тіло вкривається дрібнішим, овальним рожевим висипом, який розташовується за лініями натягу шкіри (лініями Лангера), нагадуючи гілки ялини.

Найчастіше захворювання проходить самостійно протягом 4–8 тижнів і, як правило, не потребує агресивного лікування (якщо немає сильного свербежу).

Часто супроводжується свербежем. Від слабкого до помірного, посилюється після гарячої води або потовиділення. Лишай Жибера не заразний для оточуючих.

Стригучий лишай (Мікроспорія та Трихофітія)

Класична, високозаразна грибкова інфекція, що викликається грибками Microsporum canis (частіше від тварин) та Trichophyton tonsurans. Уражає шкіру, а також волосисту частину голови.

На тілі з'являються чітко окреслені червоні кільця з валиком, що лущиться, по краю. На голові грибок уражає волосяні фолікули, через що волосся обламується на рівні 2-3 мм від шкіри, утворюючи “обстрижені” лисини (звідси й назва). Найчастіше хворіють діти після контакту з вуличними кошенятами або собаками.

Стригучий лишай заразний, передається при контакті та через предмети побуту. Потребує обов'язкового спостереження у дерматолога та застосування протигрибкових препаратів. У дітей ця форма нерідко протікає з глибшим ураженням і вимагає карантинних заходів.

Особливості перебігу висівкоподібного лишаю у дітей

Дитяча шкіра тонша, а робота сальних і потових залоз ще формується, тому патології можуть виглядати нетипово. Якщо дорослі часто скаржаться на коричнюваті плями, то у малюків осередки частіше бувають блідими, гіпопігментованими (світлими).

Локалізація також має особливості. Крім спини та грудей, висипання у дітей можуть переходити на шию, обличчя та волосисту частину голови. Лущення при цьому виражене вкрай слабо, а свербіж відсутній. Це присипляє пильність батьків, які плутають грибкову інфекцію з вітиліго або наслідками легкої алергії.

Фото. Висівкоподібний лишай у дітей фото