Гостра кропив'янка -

алергічна реакція на шкірі

Зміст:

За статистикою, один із чотирьох жителів планети хоча б раз у житті зустрічався з появою на шкірі невеликих бульбашок, які зовні нагадують опік від кропиви. Саме тому дане захворювання отримало назву кропив'янка. Чому ж вона з'являється, як розпізнати і чим лікувати гостру кропив'янку?

Що таке кропив'янка?

Гостра кропив'янка – це хвороба шкіри, яка проявляється дрібними висипаннями. Її характерною особливістю є сильний свербіж. У більшості випадків не вдається з'ясувати точну причину розвитку патології, але відомо, що іноді пусковим фактором стає виділення імунними клітинами біологічно активних речовин у відповідь на укус комах, вживання деяких продуктів та інших алергенів.

Чи заразна кропив'янка?

Кропивниця не відноситься до захворювань, які можуть передаватися від хворої людини до здорової. Але фахівці зазначають, що існує спадкова схильність до його виникнення, причому страждають від патології найчастіше діти. З віком частота проявів кропив'янки знижується.

Також лікарі відзначають, що в результаті стресу, при впливі зовнішніх факторів гостра кропив'янка практично не розвивається. Навпаки, після виникнення висипань пацієнт може відчувати стрес.

До основних етіологічних факторів, які можуть вплинути на появу гострої кропив'янки, належать:

  1. Прийом деяких медикаментів. Найчастіше так організм реагує на антибактеріальні препарати, анальгетики та імуномодулятори. Нерідко кропив'янка стає наслідком неконтрольованого прийому антибіотиків.
  2. Алергія на харчові продукти. До найпоширеніших алергенів належать шоколад, цитруси, горіхи, мед, морепродукти.
  3. Інфекційні захворювання. Гостра кропив'янка може з'явитися на тлі ангіни, герпесу, ГРВІ, карієсу.
  4. Загострення хронічних захворювань. Сюди відноситься онкологія, патології ШКТ та ендокринної системи, аутоімунні процеси в організмі.
  5. Вдихання алергенів (квітковий пилок, пил, шерсть свійських тварин, тютюновий дим).
  6. Укуси комах.
  7. Реакція організму на компоненти крові.
  8. Зміна клімату.
  9. Гормональні зміни під час вагітності, менопаузи та ін.
  10. Надмірне фізичне та психологічне навантаження.
  11. Вплив на шкіру холоду або прямого сонячного проміння.
  12. Підвищена пітливість.

Вважається, що причиною гострої кропив'янки також може стати зараження паразитами.

Симптоми гострої кропив'янки

Основним клінічним проявом гострої кропив'янки є формування на шкірі дрібного висипу або пухирів блідо-рожевого відтінку. Зовнішньо їх можна порівняти з опіком, який людина отримує, доторкнувшись до кропиви. Висипка може бути локальною і вражати невелику ділянку або поширюватися на значну область.

Прояви гострої кропив'янки можуть відрізнятися у різних пацієнтів. Висипка може бути кільцеподібною, круглою. Пухирі можуть бути дрібними або досягати значних розмірів.

Іноді гостра кропив'янка та набряк можуть виникати короткочасно та швидко зникати. Але найчастіше трапляється так, що, зникнувши в одному місці, висипка з'являється на іншій ділянці. При цьому вона практично завжди супроводжується сильним свербінням або навіть відчуттям печіння.

Якщо висипом вражаються глибокі тканини, у пацієнта можливий розвиток набряку рук, повік, язика, губ, трахеї, бронхів, органів шлунково-кишкового тракту та геніталій. Такий стан називають ангіоневротичним набряком. Набряк може розвиватися стрімко. При цьому відбувається ущільнення шкірних покривів, при натисканні на м’які тканини залишається вм'ятина. Свербіж у таких випадках може бути повністю відсутнім, тому пацієнти не відразу помічають, що тканини почали набрякати.

Залежно від того, де з'явився набряк, у людини можуть виникати інші симптоми – закладеність носа, відчуття розпирання, гострий біль при ураженні шлунково-кишкового тракту, збільшення язика, чхання, складності з ковтанням. Особливо небезпечним є ураження органів дихання, що може призвести до задухи. Такий стан потребує невідкладної медичної допомоги.

Діагностика гострої кропив'янки

Незважаючи на те, що гостра кропив'янка не відноситься до захворювань, які вимагають негайного лікарського втручання, займатися самолікуванням категорично не можна. Іноді батьки плутають це захворювання з іншими, наприклад, вітрянкою або краснухою, які також супроводжуються появою висипу на шкірі. І лише лікар може відрізнити прояви та поставити точний діагноз. Це важливо для підбору правильного лікування гострої кропив'янки.

Найчастіше для постановки точного діагнозу досить провести візуальний огляд хворого. Тому лабораторні дослідження призначаються нечасто. Якщо захворювання перейшло у хронічну форму, важливо виявити точну причину його розвитку. У таких випадках пацієнту призначають комплексну діагностику, яка може включати:

  • дослідження крові, зокрема проведення аналізу на ревмопроби;
  • обстеження органів ШКТ та щитовидної залози;
  • аналізи на виявлення інфекції;
  • алергопроби;
  • гістологічне дослідження зразків епідермісу при підозрі на уртикальний васкуліт чи інші подібні патології.

Додатково можуть призначатися консультації вузьких спеціалістів та проведення діагностичних проб:

  • холодова проба – пацієнту на шкіру кладуть кубик льоду та стежать за реакцією;
  • шкірна – під шкіру вводиться мінімальна кількість передбачуваного алергену;
  • сонячна – окрема ділянка шкіри піддається впливу променів певної довжини;
  • провокація фізичним навантаженням;
  • провокація харчовим продуктом.

Щоб результат проб був максимально коректним, пацієнту радять за 2 тижні до його проведення повністю виключити прийом будь-яких антигістамінних препаратів.

Щоб виключити захворювання, які мають схожу на кропив'янку симптоматику, лікар проводить диференційовану діагностику. Наприклад, причиною формування опуклих плям може стати дерматоз. Висипання, що супроводжуються свербінням, іноді виникають у вагітних.

Види та стадії розвитку кропив'янки

Кропив'янка може протікати у двох формах:

  1. Гостра. У такому разі симптоми зникають не пізніше нуж за 8 тижнів. Цей період істотно скорочується у разі прийому призначених лікарем препаратів і становить від кількох годин до кількох днів.
  2. Хронічна. Хронічним вважається захворювання, симптоми якого зберігаються понад 8 тижнів. У цьому разі причина може бути в розвитку серйозного захворювання внутрішніх органів.

Залежно від патогенезу гострої кропив'янки захворювання ділять на такі види:

  1. Алергічна гостра кропив'янка. Її розвиток пов'язаний із проникненням в організм алергену. Причому він міг потрапити не на поверхню шкірних покривів, а всередину організму, наприклад, з їжею чи ліками.
  2. Холодова. Пов'язана з впливом на шкірні покриви холодного повітря, вітру чи вологи.
  3. Холінергічна кропив'янка. Обумовлена ​​впливом ацетилхоліну. Це речовина, що виділяється в організмі у відповідь на підвищення температури тіла, стрес, надмірне фізичне навантаження, дію деяких механічних факторів.
  4. Сонячна кропив'янка. З'являється у відповідь на вплив на шкіру прямих сонячних променів, тому переважно виникає на відкритих ділянках тіла.
  5. Пігментна. Діагностується переважно у малюків. При цьому на тлі висипань у дитини також формуються пігментні плями, що пов'язано з концентрацією меланіну на певній ділянці шкіри. Дана патологія також може називатися шкірний мастоцитоз.

Практично у кожного другого пацієнта з кропив'янкою захворювання має аутоімунний характер і пов'язане з формуванням в організмі антитіл. За наявності алергену ці антитіла взаємодіють з клітинними рецепторами, внаслідок чого вивільняється гістамін. Найчастіше такий сценарій розвитку захворювання носить генетичний характер.

Як проходить лікування кропив'янки?

Лікування захворювання починається з визначення причин його розвитку. Для цього лікар проводить комплексну діагностику. Потім пацієнту необхідно повністю виключити контакт із речовиною-алергеном.

При появі гострої кропив'янки внаслідок алергії на певний продукт, його слід виключити з раціону. Якщо реакція з'являється у відповідь на медикамент, його слід замінити на безпечний аналог. Якщо причина полягає у високих фізичних навантаженнях, їх потрібно виключити. При холодовій або тепловій кропив'янці необхідно захищати шкіру від впливу холоду або ультрафіолетового проміння.

Лікування гострої форми кропив'янки

Допомога при гострій кропивниці полягає в наступному:

  1. Припинення контакту з речовиною, яка могла спровокувати негативну реакцію.
  2. Для запобігання новим висипанням, усунення свербіння та набряку пацієнту призначають гістаміноблокатори 1 типу, наприклад, Феністил. Цей препарат підходить для лікування малюків з 1 місяця. Він випускається у формах для зовнішнього та внутрішнього застосування.
  3. Якщо через деякий час після початку прийому антигістамінних препаратів у пацієнта не спостерігається покращення, лікар може призначити використання системних глюкокортикостероїдів, здатних за короткий проміжок часу зняти неприємні симптоми.
  4. Невідкладна допомога при гострій кропив'янці може знадобитися у разі розвитку набряку. Для цього використовують епінефрин, амінофілін, системні глюкокротикостероїди. При тяжкому перебігу гострої кропив'янки потрібна невідкладна госпіталізація.

Лікування хронічної кропив'янки

Якщо захворювання перейшло у хронічну форму, лікування полягає в наступному:

  1. Виявлення та виключення фактора, який спровокував реакцію.
  2. Якщо лікар підозрює, що причина полягає в алергії на певний продукт або речовину, пацієнту призначають спеціальну дієту, в якій виключається потенційний алерген. Зазвичай цього достатньо, щоб симптоми кропив'янки зникли через кілька днів. Далі цей продукт потрібно вводити поступово, слідуючи встановленому лікарем графіку та відстежуючи реакцію організму. Якщо зв'язок кропив'янки з алергеном відсутній, через місяць усі обмеження в харчуванні знімають.
  3. Медикаментозна терапія. Пацієнту призначають блокатор гістаміну. Якщо через 10-14 днів симптоми не зникають, лікар проводить заміну препарату з урахуванням клінічної картини.

Зазвичай при хронічній кропив'янці антигістамінні препарати демонструють гарні терапевтичні результати. Але якщо через деякий час позитивний ефект не спостерігається, пацієнту призначаються глюкокортикостероїди.

При важких формах хронічної кропив'янки можуть призначатися такі препарати:

  1. Омалізуб. Препарат є антитілом до імуноглобуліну та підходить для лікування хронічної кропив'янки. Його призначають лише у тому випадку, коли інші варіанти терапії не дали бажаного результату. Препарат призначений для підшкірного введення не частіше ніж 1 раз на місяць. Зазвичай засіб добре переноситься і не викликає побічних реакцій.
  2. Циклоспорин. Препарат відноситься до групи медикаментів, які допомагають знизити імунологічну відповідь організму на зовнішній подразник. Крім цього, Циклоспорин має протизапальну властивість. Перед його призначенням лікар повинен переконатися, що інші варіанти терапії кропив'янки не ефективні.

Лікування фізичної та інших типів кропив'янки

За будь-якого виду кропив'янки її лікування має починатися з виключення провокуючого фактора. Крім цього, для кожного виду захворювання існують дещо різні способи лікування:

  1. Холодова кропив'янка. У цьому разі глюкокортикостероїди неефективні. Тому лікар рекомендує прийом антигістамінних препаратів.
  2. Якщо причиною розвитку кропив'янки став контакт з алергеном, призначають антигістамінний препарат. У поодиноких випадках для терапії використовують системні або топічні глюкокортикостероїди.
  3. Сонячна кропив'янка лікується антигістамінними препаратами у поєднанні з використанням сонцезахисних засобів та профілактичним проведенням ультрафіолетового опромінення.
  4. Холінергічна кропив'янка. Високу ефективність при її лікуванні демонструють антигістамінні речовини першого та другого покоління. Додатково пацієнту можуть призначати транквілізатори для нормалізації функціонування нервової системи та запобігання стресовим ситуаціям.
  5. Теплова, вібраційна або аквагенна кропив'янка. У таких випадках гістамінблокатори не використовують у зв'язку з відсутністю їх ефективності.

Дієта при кропивниці

Дієта є важливим елементом у терапії кропив'янки. Крім того, пацієнт повинен повністю відмовитися від продуктів, здатних викликати алергічну реакцію, йому необхідно також виключити з раціону:

  • мед;
  • курячі яйця;
  • цільне молоко;
  • спеції та приправи;
  • овочі червоного кольору (буряк, помідори, болгарський перець);
  • випічка та кондитерські вироби;
  • гриби;
  • какао;
  • яблука;
  • горіхи;
  • копченості;
  • консерви;
  • смажені страви.

При цьому в раціоні обов'язково повинні бути присутніми кисломолочні продукти, дозволені фрукти та овочі в сирому вигляді або приготовані на пару.

За який термін лікується кропив'янка?

Навіть без спеціального лікування кропив'янка здатна зникнути самостійно практично у 95% пацієнтів. Але оскільки вона часто супроводжується сильним свербінням, відчуттям печіння та іншими симптомами, лікар призначає антигістамінні та інші препарати, здатні в найкоротші терміни позбавити хворого неприємних відчуттів. При якісній терапії у багатьох кропив'янка у майбутньому більше не виникає.

Як зняти свербіж при кропивниці?

Основним симптомом кропив'янки є сильний свербіж шкіри. Щоб позбутися його, пацієнтам призначають мазі або розчини. В основному це препарати, до складу яких входить ментол (1%) для досягнення ефекту охолодження та розчин лимонної кислоти (0,5-1%). Доведену ефективність мають препарати Елідел та Феністил. У важких випадках, коли використання антигістамінних засобів не дало бажаного результату, лікар призначає глюкокортикоїди у формі мазі (Елоком, Фторокорт), які відрізняються швидким спектром дії.

Також можна скористатися народними рецептами для зняття свербіння. Такий ефект має холодний компрес, приготований з 1 склянки води кімнатної температури та 1 столової ложки столового оцту. В отриманому розчині змочують бинт або шматочок марлі і прикладають до ділянці, що свербить.

Чи можна приймати ванну та душ при кропив'янці?

Клінічні рекомендації при гострій кропив'янці не забороняють пацієнту приймати ванну або митися в душі. Але при цьому важливо дотримуватися певних правил:

  1. Температура води не повинна перевищувати 37 градусів.
  2. Вибираючи мило або гель для душу, варто віддавати перевагу засобам, у складі яких немає барвників, ароматизаторів та інших синтетичних добавок, здатних спровокувати алергічну реакцію. Будь-який косметичний засіб має бути протестований перед використанням. Особливо це стосується засобів для купання дитини.
  3. Ванну перед використанням важливо якісно очистити. Для цього вибирають неагресивні миючі засоби, які обов'язково добре змиваються водою.
  4. Приймати ванну при кропив'янці можна не частіше 1 разу на 7 днів. В решту днів варто обмежитися душем.
  5. Мочалки, які використовуються для миття, обов'язково мають бути м'якими. А перед застосуванням аксесуар важливо добре промити.
  6. Приймаючи ванну, у воду рекомендують додавати відвари трав, що мають протизапальний і заспокійливий ефект (ромашка, чистотіл, календула, череда, звіробій). Під час купання слід стежити за реакцією шкіри на використаний відвар. Тривалість процедури може становити до 30 хвилин. Якщо ж при прийомі ванни з додаванням трав'яного відвару на шкірі почала з'являтися висипка або інша реакція, процедуру слід припинити, обполоснувши тіло чистою водою.
  7. Витирати тіло різкими рухами не можна. При цьому рушник має бути з м'якого матеріалу.
  8. Після завершення водних процедур на проблемні ділянки наноситься мазь, яку призначив лікар.

Можливі ускладнення кропив'янки

Зазвичай гостра кропив'янка не викликає ускладнень і добре піддається лікуванню. Але в деяких випадках вона може супроводжуватися такими несприятливими станами:

  1. Набряк Квінке. Це невідкладний стан при гострій кропив'янці, при якому відбувається набряк слизових оболонок, підшкірної клітковини та глибоких шарів дерми в ділянці шиї. Небезпека такого стану в тому, що у разі набряку гортані можливе задушення.
  2. Гломерулонефрит, міокардит. Такі ускладнення зустрічаються дуже рідко, але можуть становити серйозну небезпеку для життя пацієнта. Для цих патологій характерним є порушення проникності кровоносних судин, що може призвести до порушення роботи нирок та серцевого ритму.
  3. Анафілактичний шок. При контакті з алергеном у складних випадках може статися небезпечний стан, при якому відбувається пригнічення всіх функцій організму. Анафілактичний шок вимагає невідкладної медичної допомоги, оскільки є високий ризик летального результату.
  4. Гнійне ураження шкіри. При сильному свербінні пацієнт може розчесати уражену ділянку шкіри. При порушенні гігієни або роботи імунної системи в рану може потрапити інфекція, внаслідок чого з'являться гнійнички.

Прогнози та методи профілактика кропив'янки

Найчастіше прогноз при даному захворюванні сприятливий. Багато пацієнтів після лікування за умови дотримання профілактичних заходів вже не зустрічаються з кропив'янкою.

Профілактика кропив'янки полягає в наступному:

  • алергікам рекомендований прийом антигістамінних препаратів перед вакцинацією або використанням місцевої анестезії;
  • запобігання інтенсивним фізичним та психоемоційним навантаженням;
  • ведення харчового щоденника та відмова від продуктів, які у минулому вже викликали алергію;
  • носіння одягу вільного крою із якісних натуральних тканин;
  • своєчасне лікування будь-яких захворювань.

Висновки

Кропив’янка – досить поширене захворювання, яке добре піддається лікуванню. Причини виникнення до кінця не встановлені, але найчастіше патологія розвивається на тлі алергії на продукти харчування, медикаменти та інші речовини. Щоб запобігти розвитку кропив'янки, достатньо дотримуватися простих профілактичних правил. А у разі появи висипу важливо звернутися до лікаря, який зможе виявити причину та призначити коректне лікування.

21 Лютого 2022

petrenko_a_09_07_2019

Автор: Анастасія Вадимівна Петренко

лікар-дерматолог, кандидат медичних наук,

член EADV (European Academy of Dermatology and Venereology)