Червоний плоский лишай
Зміст:
- Визначення захворювання
- Епідеміологія червоного плоского лишаю
- Причини та симптоми червоного плоского лишаю
- Види та стадії розвитку червоного плоского лишаю
- Як діагностувати червоний плоский лишай
- Які можуть бути ускладнення захворювання
- Варіанти лікування червоного плоского лишаю
- Прогнози лікування
- Профілактика
- Висновки, поради спеціаліста
Визначення захворювання
Червоний плоский лишай (МКХ-10 шифр L43) - рідкісне хронічне запальне аутоімунне захворювання шкіри й слизових оболонок.
Червоний плоский лишай (червоний плоский ліхен) належить до сверблячих дерматозів і характеризується появою на шкірі з'являється вузликового висипу, що розташовується симетрично на згинальних поверхнях верхніх і нижніх кінцівок, передній поверхні гомілок, слизових оболонках рота, статевих органах, а також на нігтях.
Червоний плоский лишай найчастіше проявляється у вигляді сверблячих, блискучих, червонувато-фіолетових плям на шкірі (шкірний червоний лишай) або у вигляді біло-сірих висипань у роті або на губах (оральний червоний лишай).
Подібно до лишайника, що росте на деревах і камінні в лісах, ураження шкіри часто мають плоску вершину і можуть бути дещо лускатими, звідси й назва "червоний плоский лишай".
У 1862 р. Bazin і незалежно від нього Hebra описали клінічні прояви окремих форм червоного плоского лишаю (лишай Вільсона, лишай плоский, лишай червоний, ліхен істинний), а в 1869 р. Wilson детально й ґрунтовно охарактеризував первинні елементи цього захворювання, їхню локалізацію та особливості розташування.
Епідеміологія червоного плоского лишаю
На червоний плоский лишай припадає від 0,1% до 1% усіх захворювань шкіри у дорослих. Червоний плоский лишай порожнини рота становить від 7% до 10% усіх захворювань порожнини рота.
Жінки хворіють частіше, ніж чоловіки, у співвідношенні 1,5:1, і більшість випадків розвивається у віці від 30 до 60 років. Серед дітей червоний плоский лишай трапляється рідко і вони становлять менш як 5% усіх пацієнтів.
Червоний плоский лишай не має расової схильності, але деякі нещодавні дослідження показали, що може бути вища частота захворювання в афроамериканців, а також в осіб індійського та арабського походження.
Причини та симптоми червоного плоского лишаю
Червоний плоский лишай є ідіопатичним захворюванням. Його патогенез (механізм розвитку) до кінця не зрозумілий, але, мабуть, він являє собою аутоімунне захворювання, опосередковане з Т-лімфоцитами.
Переважна теорія розвитку захворювання полягає в тому, що вплив екзогенного агента, такого як вірус, ліки або контактний алерген, спричиняє зміну епідермальних аутоантигенів і активацію цитотоксичних CD8+ Т-лімфоцитів.
CD8+ продукують цитотоксичні речовини, що сприяють руйнуванню базальної мембрани і базальних клітин епідермального з'єднання і багатошарового плоского епітелію.
Особлива увага зв'язку вірусу гепатиту C (HCV) як причини червоного плоского лишаю. Імовірність позитивного результату тесту на вірус гепатиту С у пацієнтів із червоним плоским лишаєм у 5 разів вища, ніж у загальній популяції.
Червоний плоский лишай порожнини рота корелює з контактною алергією на різні метали, що містяться в зубних коронках, включно з ртуттю, міддю і золотом.
Велика кількість ліків була пов'язана з LP, але рецидиви уражень після повторного прийому препарату рідкісні. Найчастіше асоційовані препарати включають протималярійні препарати, іАПФ, тіазидні діуретики, НПЗП, хінідин, бета-блокатори.
Основний клініко-морфологічний елемент за червоного плоского лишаю - дермо-епідермальна папула (вузлик) діаметром 1-3 мм, що має полігональні обриси, пупкоподібне центральне западання, відсутність тенденції до периферичного росту, наявність так званої сітки Вікхема.
Червоний плоский ліхен, джерело https://dermnetnz.org/
Висипання папул мають синюшно-червоне або лілове з перламутровим відтінком забарвлення та полірований блиск за бічного освітлення. Характерними ознаками червоного плоского лишаю є схильність до згрупованого розташування висипань з утворенням кілець, гірлянд, ліній.
Важка форма, червоний плоский ліхен, джерело https://dermnetnz.org/
Рідше вузлики зливаються, утворюючи бляшки з шагреневою поверхнею. Навколо бляшок можуть виникати нові папули, що розташовуються більш-менш густо.
У більшості випадків висип розташовується симетрично на згинальних поверхнях кінцівок, тулубі, статевих органах, досить часто - на слизовій порожнини рота. Рідко уражаються долоні, підошви, обличчя.
Суб'єктивно турбує свербіж. У період загострення характерний позитивний феномен Кебнера - поява нових вузликів на місці травматизації шкіри.
Поєднання фолікулярної форми КПЛ, рубцевої алопеції на волосистій частині голови, а також нерубцевої алопеції в ділянці пахв і лобка відоме як синдром Літтла-Лассюера.
Червоний плоский ліхен, джерело https://dermnetnz.org/
Характерні ознаки різних форм червоного плоского лишаю
- Папули і полігональні бляшки блискучі, з плоскою вершиною, щільні під час пальпації.
- Бляшки перетинаються тонкими білими лініями, званими смугами Вікхема.
- Гіпертрофічний червоний плоский лишай може проявлятися лускатим висипом, що свербить.
- Атрофічний червоний плоский лишай - рідкісний кільцеподібний варіант з атрофічним центром.
- Кільцеподібний червоний плоский лишай -характерна поява фіолетових бляшок із просвітленням у центрі, які часто охоплюють статевий член, мошонку та інтертригінозні ділянки.
- Розмір варіюється - від точкового до понад сантиметра.
- Розподіл може бути розсіяним, кластерним, лінійним, кільцеподібним.
- Розташування папул може бути де завгодно.
- Колір залежить від типу шкіри пацієнта. Нові папули і бляшки часто мають пурпурний або фіолетовий відтінок, за винятком долонь і підошов, де вони жовтувато-коричневі.
- Бляшки розсмоктуються через кілька місяців, залишаючи сірувато-коричневі постзапальні плями, які можуть зникнути протягом року або довше.
Вам також може бути цікаво: Види дерматиту - симптоми, причини виникнення, лікування в клініці
Види та стадії розвитку червоного плоского лишаю
На шкірних покривах
- Характеризується нечіткими овальними, сірувато-коричневими відмітинами на обличчі та шиї або на тулубі й кінцівках.
- Може бути спровокований перебуванням на сонці, але також може виникати в захищених від сонця місцях, таких як пахви.
- Рідко вражає губи, призводячи до плямистої темної пігментації на верхній і нижній губах.
Червоний плоский лишай нігтів
- Червоний плоский лишай вражає один або кілька нігтів, іноді без залучення шкіри.
- Червоний плоский лишай стоншує нігтьову пластину, яка може стати борозенчастою і ребристою.
- Ніготь може потемніти, потовщуватися або відриватися від нігтьового ложа (оніхолізис).
- Нігті можуть випадати або взагалі перестати рости, а в рідкісних випадках повністю зникнути (аноніхія).
Червоний плоский лихен нігтів, джерело https://dermnetnz.org/
Інші форми червоного плоского лишаю
Ерозивний червоний плоский лишай рідко вражає слізні залози, повіки, зовнішній слуховий прохід, стравохід, гортань, сечовий міхур і задній прохід.
Плоский лишай волосистої частини голови
Плоский лишай на волосистій частині голови являє собою крихітні червоні папули. У рідкісних випадках на уражених ділянках утворюються пухирі. Руйнування волосяних фолікулів призводить до постійних залисин.
Червоний плоский лишай волосистої частини голови, джерело https://dermnetnz.org/
Червоний плоский лишай задньої поверхні шиї
На слизових оболонках
Червоний плоский лишай порожнини рота
Рот часто є єдиною ділянкою, де спостерігається висипання, і часто вражається внутрішня частина щік та бокові боки язика, але також можуть бути уражені ясна та губи.
Червоний плоский лишай фото уражень слизової порожнини рота:
- Безболісні білі смуги у вигляді мережива або папороті (смуги Вікхема)
- Хворобливі та стійкі ерозії та виразки
- Дифузне почервоніння і лущення ясен (десквамативний гінгівіт)
- Локалізоване запалення ясен, прилеглих до пломб з амальгами.
Сітчастий плоский лишай слизових оболонок щік, джерело https://dermnetnz.org/
Мереживний сітчастий червоний плоский лишай, що покриває весь язик, джерело https://dermnetnz.org/
Сітчастий та ерозований червоний плоский лишай на нижній губі, джерело https://dermnetnz.org/
Червоний плоский лишай вульви
- Червоний плоский лишай може вражати великі й малі статеві губи та вхід у піхву. Характеризується такими проявами:
- Хворобливі та стійкі ерозії та виразки (ерозивний червоний лишай)
- Рубцювання, що призводить до спайок, зменшення малих статевих губ і стенозу входу в піхву
- Хворобливий десквамативний вагініт, що перешкоджає статевому акту і викликає слизові виділення з піхви.
Червоний плоский лишай статевого члена, характеризується появою класичних папул у вигляді кільця навколо головки статевого члена.
Як діагностувати червоний плоский лишай
Червоний плоский лишай у більшості випадків діагностується клінічно. Інші методи діагностики включають.
Біопсія.
Під час її проведення видаляється невеликий шматочок ураженої тканини для дослідження під мікроскопом. Тканину аналізують, щоб визначити, чи має вона структуру клітин, характерну для червоного плоского лишаю.
Гістоморфологічні особливості типових елементів червоного плоского лишаю дають змогу діагностувати захворювання за характерним гістологічним малюнком, керуючись патогістоморфологічним дослідженням.
Гистологическая картина красного плоского лишая
Основні з них:
- нерівномірно виражений акантоз;
- гіперкератоз з ділянками паракератозу;
- збільшення рядів клітин зернистого шару (гранульоз);
- вакуольна дистрофія базальних клітин епідермісу;
- дифузний аркадоподібний, смугоподібний інфільтрат
Тест крові на гепатит С. Береться кров і проводиться аналіз на гепатит С, який є можливим тригером червоного плоского лишаю.
Тести на чутливість до алергенів. Дерматолог може направити вас до фахівця з алергії (алерголога) або дерматолога, щоб з'ясувати, чи є у вас алергія на щось, що може спричинити червоний плоский лишай.
Перед призначенням хворим системної медикаментозної терапії або під час вирішення питання щодо подальшої тактики лікування необхідне проведення додаткових методів обстеження:
- клінічний аналіз крові;
- біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, загальний білірубін, тригліцериди, холестерин, загальний білок);
- загальний аналіз сечі.
Які ускладнення червоного плоского лишаю?
У рідкісних випадках тривало існуючий ерозивний червоний плоский лишай може призвести до істинної плоскоклітинної карциноми, найчастіше в роті, вульві або статевому члені.
Переродження червоного плоского лишаю в рак частіше трапляється в курців, у людей із раком слизових оболонок в анамнезі та в носіїв вірусу папіломи людини, набутого статевим шляхом, і онкогенного вірусу папіломи людини.
Червоний плоский лишай стравоходу може спричиняти дисфагію, стриктури стравоходу і, можливо, плоскоклітинний рак.
За інших форм червоного плоского лишаю розвиток раку зустрічається рідко.
Варіанти лікування червоного плоского лишаю
Загальні принципи лікування, зазначені нижче, деталізують, чим лікувати червоний плоский лишай
- Визначення форми захворювання.
Для лікування хворих із червоним плоским лишаєм необхідно встановити форму хвороби, оцінити поширеність патологічного процесу на шкірі, з'ясувати локалізацію вогнищ ураження (висипання на слизових оболонках порожнини рота та статевих органів).
- Уточнення зв'язку захворювання з нервово-психічним стресом.
Усі ці дані мають певне значення у виборі тих чи інших терапевтичних засобів. Необхідно уточнити тривалість захворювання, зв'язок його виникнення з нервово-психічним стресом або перенесеними інфекціями, попереднє лікування, наявність супутніх захворювань.
Роль стресу в розвитку червоного плоского лишаю становить 63%. Встановлено, що стрес через систему нейрогуморальних чинників чинить загальний вплив на організм хворого на червоний плоский лишай, впливаючи на адаптаційні структури ЦНС, психоемоційний статус, стан імунітету, погіршуючи клінічний перебіг та погіршуючи прогноз.
- Визначення стану нервової системи і травної системи для первинних пацієнтів.
Якщо хворий звернувся вперше і раніше не був обстежений, необхідно перед початком лікування провести поглиблене обстеження для з'ясування стану нервової системи, травного тракту, зокрема стану функції печінки, а також переконатися у відсутності прихованого або явного цукрового діабету.
- Консультація стоматолога.
У разі ураження тільки слизової оболонки порожнини рота необхідно проконсультувати пацієнта у стоматолога для виключення аномалій розвитку або наявності артефактів, що створюють проблеми в роті, в тому числі травматичного характеру.
Загальні методи догляду та рекомендації пацієнтам
- Уникати мила та гелів для душу, які пересушують шкіру.
- Регулярно використовувати спеціальні пом'якшувальні засоби для шкіри.
- Седативні та антигістамінні препарати можуть допомогти в разі свербежу шкіри.
Червоний плоский лишай на шкірі часто минає сам собою протягом місяців або років. Якщо хвороба вражає слизові оболонки, вона, як правило, більш стійка до лікування і схильна до рецидивів.
Ліки та інші методи лікування можуть допомогти полегшити свербіж, полегшити біль і прискорити загоєння.
1. Кортикостероїди
Першим вибором для лікування червоного плоского лишаю зазвичай є крем або мазь із кортикостероїдами. Якщо це не допомагає, призначається кортикостероїдна терапія короткими курсами.
Загальні побічні ефекти місцевих кортикостероїдів включають подразнення або витончення шкіри в місцях нанесення крему і стоматит. Кортикостероїди вважаються безпечними, але застосовувати їх необхідно за призначенням і короткочасно.
2. Терапія антималярійними препаратами
Іншими пероральними препаратами, що використовуються в окремих ситуаціях для лікування цього стану, є протималярійний гідроксихлорохін (плаквеніл) та антибіотик метронідазол.
3. Терапія циклоспорином А (у разі резистентних до інших варіантів терапії та генералізованих форм).
За важких ознак і симптомів можуть знадобитися ліки, які пригнічують або змінюють підвищену імунну відповідь організму,
4. Антигістамінні препарати
Антигістамінні препарати, що приймаються всередину, можуть полегшити свербіж при червоному плоскому лишаї.
5. Світлотерапія
Світлотерапія (фототерапія) може допомогти позбутися червоного плоского лишаю, що вражає шкіру. Найпоширеніша фототерапія червоного плоского лишаю використовує ультрафіолетове випромінювання B (UVB), яке проникає тільки у верхній шар шкіри (епідерміс). Світлотерапія зазвичай вимагає від двох до трьох процедур на тиждень протягом кількох тижнів.
Ця терапія не рекомендується для темношкірих людей, у яких підвищений ризик того, що їхня шкіра залишиться трохи темнішою навіть після того, як висип зникне.
6. Терапія ароматичними ретиноїдами (похідними ацитретину)
Ретиноїди призначаються, якщо організм не відповідає на кортикостероїди або світлову терапію, дерматолог може призначити ретиноїдні препарати для приймання всередину.
Ретиноїди можуть спричиняти вроджені дефекти, тому ці препарати не рекомендуються вагітним жінкам або жінкам, які можуть завагітніти. Якщо ви вагітні або годуєте грудьми, ваш лікар може відкласти місцеву терапію ретиноїдами або вибрати інше лікування.
7. Зменшення впливу алергенів
Лікар-дерматлог, який вас лікує, може скерувати вас до алерголога або, у разі інфекції гепатиту С, до фахівця із захворювань печінки (гепатолога) для подальшого лікування.
8. Лікування антидепресантами, транквілізаторами, анксіолітиками.
9. Лікування супутніх захворювань, що ускладнюють перебіг дерматозу.
Зовнішньо призначають протисвербіжні збовтувані суміші з ментолом і анестезином, кортикостероїдні креми та мазі (можливо під оклюзійну пов'язку). Великі та веррукозні вогнища обколюють кортикостероїдами або проводять кріодеструкцію чи лазеротерапію. За тяжкого ураження слизової порожнини рота призначають полоскання розчином циклоспорину або кортикостероїд.
10. Нетрадиційна медицина
Кілька невеликих клінічних випробувань показали користь гелю алое вера для лікування червоного плоского лишаю в роті та вульві.
Деякі підходи альтернативної медицини допомагають зменшити стрес у пацієнтів із червоним плоским лишаєм, оскільки стрес може посилити ознаки та симптоми.
У випадках червоного плоского лишаю порожнини рота, що вражає ясна і слизову оболонку щік з контактною алергією на ртуть, червоний плоский лишай може розв'язатися під час заміни пломб композитним матеріалом. Якщо червоний плоский лишай не викликаний алергією на ртуть, видалення пломб з амальгами навряд чи призведе до лікування.
Госпіталізація пацієнтів показана за відсутності ефекту від амбулаторного лікування, а також за наявності важких форм захворювання або ускладнень.
Прогнози лікування
Червоний плоский лишай може мати хронічний ремітуючий і рецидивуючий перебіг. Шкірний червоний плескатий лишай у більшості людей зазвичай минає протягом кількох років, але для зникнення постзапальної пігментації можуть знадобитися роки.
Червоний плоский лишай слизових частіше зберігається протягом десяти років або довше. За плоского лишаю рубцювання є постійним, включаючи рубцеву алопецію. Ліхеноїдний лікарський висип повільно минає після відміни відповідальних ліків.
Вам також може бути цікаво: Що таке ультрафіолетовий індекс
Профілактика
Одним із головних завдань у профілактиці червоного плоского лишаю є боротьба з рецидивом хвороби.
У зв'язку з цим важливими є санації вогнищ фокальної інфекції, своєчасне лікування виявлених супутніх захворювань, запобігання прийому медикаментозних препаратів, здатних спровокувати розвиток захворювання, загальні оздоровчі заходи, загартовування організму, запобігання нервовому перенапруженню, санаторно-курортне лікування.
З метою попередження можливої малігнізації довготривало існуючих гіпертрофічних та ерозивно-виразкових вогнищ ураження хворі та пацієнти з частими рецидивами хвороби мають перебувати під диспансерним наглядом.
Висновки, поради фахівця.
Клінічні рекомендації після постановки діагнозу "червоний плоский ліхен"
Прогноз захворювання сприятливий, перебіг доброякісний, захворювання нерідко мимовільно минає через 2-3 місяці після виникнення.
Для пацієнтів із червоним плоским лишаєм рекомендації з догляду за шкірою допоможуть зменшити свербіж і дискомфорт, спричинені червоним плоским лишаєм. Такі заходи включають:
- Нанесенням зволожувального лосьйону.
- Застосування прохолодних компресів.
- Використання крему або мазі з гідрокортизоном, що відпускаються без рецепта і містять не менше 1% гідрокортизону.
За червоного плоского лишаю порожнини рота важлива хороша гігієна порожнини рота і регулярні відвідування стоматолога. Щоб зменшити біль виразок у роті, необхідно уникати:
- Куріння.
- Вживання алкоголю.
- Вживання гострої або кислої їжі та напоїв.
Часто потрібна складна схема лікування і постійне спостереження, рекомендуємо звертатися до фахівців.
Список джерел.
- Lichen planus – a clinical guide, https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/ddg.14565
- Lichen Planus, https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK526126/
- Anxiety and oral lichen planus, https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/odi.13569
- Cutaneous and Mucosal Lichen Planus: A Comprehensive Review of Clinical Subtypes, Risk Factors, Diagnosis, and Prognosis, https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/odi.13569
- Гепатопротектори в комплексній терапії при хронічних дерматозах, Авторы ЛД Калюжна, ОО Ошивалова. 2011, источник
- Зображення, https://dermnetnz.org/
18 Жовтня 2022
