Захворювання волосся та шкіри волосистої частини голови

Захворювання волосистої частини голови дуже розповсюджені, існує багато різних клінічних форм та слід відзначити, що лікування їх перш за все залежить від встановленого діагноза. Ці захворювання можуть бути вродженими та набутими, рубцевими та нерубцевими, вогнищевими та дифузними. Крім того, досить складна проблема – захворювання стрижня волосся. Слід відзначити, що інколи саме захворювання волосся є тим клінічним сигналом, який повинен звернути увагу на зв’язок із внутрішніми захворюваннями, а від цього буде залежити план терапії.

Найчастіше в практиці лікаря дерматолога з’являються хворі на вогнищеву алопецію – захворювання із неясною етіологією, яке, за моїм багаторічним досвідом, потребує негайного грамотного лікування. В залежності від форми, швидкості прогресування процесу методами лікування можуть бути гормони, седативні препарати, конкретні мікроелементи, фізіотерапевтичні методи, введення ліків у вогнище тощо.

Складна проблема – дифузні алопеції, бо їх існує декілька, вони відрізняються по патогенезу, по клініці, а від правильного діагнозу (андрогенетична, гостра анагенова, хронічна анагенова чи телогенова алопеція) залежить план обстеження та лікування. Враховуючи встановлені можливі зміни в організмі хворого визначається обгрунтований індивідуальний алгоритм лікування. Це можуть бути системні препарати, топічне лікування, фізіотерапевтичні методи. При андрогенетичній алопеції враховується спадковість, рівень статевих гормонів (особливо у жінок). В світі вже накопичилась достатня кількість препаратів для лікування. До речі, я віддаю перевагу своїй авторській методиці.

Анагенова алопеція перш за все вимагає детоксикацію організму, детального анамнезу та обстеження. Мій значний досвід пов’язаний із тяжкою роботою, разом із іншими прфесорами-дерматологами, з хворими дітьми, що облисіли в м.Чернівці. Це надало можливість визначити діагностичні критерії та обгрунтувати перевірену схему лікування.

Телогенова алопеція здебільшого зумовлена медикаментами, які прймає пацієнт з приводу внутрішніх захворювань. Головне – визначити діагноз та призначити нетяжку обгрунтовану терапію.

Кількість рубцевих алопецій значна, найчастіше вони вторинні після попередніх захворювань волосистої частини голови. Але є і такі, що виступають симптомом досить серйозних дематозів: червоний вовчак, склеродермія, червоний ліхен, ідіопатичні рубцеві алопеції, тощо.

Не завжди враховують необхідність вивчати структуру волос, що відкриває низку діагнозів: трихонодоз, трихорексіс, монілетрікс, трихоптілоз та ін.

І, нарешті, шкіра волоситої частини голови може мати прояви низки захворювань: псоріаз, червоний ліхен, морфеа, фолікуліт, мікоз, себорейний дерматит, новоутворення, тощо.

Завжди раді допомогти Вам!