Інфекційні та паразитарні захворювання шкіри:

види лишаю, корости, контагіозний молюск (симптоми, фото, лікування)

Шкіра — найбільший орган людського тіла, і водночас — найуразливіший бар’єр. Щодня вона контактує з мільйонами мікроорганізмів: бактеріями, грибками, вірусами та паразитами. Більшість із них нешкідливі. Але деякі викликають захворювання. Останні об’єднують у групу інфекційних і паразитарних дерматозів.

Ці захворювання принципово відрізняються за природою збудника:

На початкових етапах більшість цих захворювань виглядають лякаюче однаково: червоні плями, свербіж, лущення та висип. Багато пацієнтів, намагаючись заощадити час, ідуть до аптеки та купують універсальну мазь «від усього» (найчастіше гормональну). Грибкова інфекція не зникне від противірусного крему, а короста не мине від протигрибкового шампуню.

Диференційна діагностика ґрунтується на клінічній картині, лабораторних методах (мікроскопія зіскрібків, посіви) та спеціальних інструментах (лампа Вуда, дерматоскопія). Лише точне визначення збудника дозволяє підібрати ефективну терапію.

Короста: причини, симптоми початкової стадії та клінічні форми

Якщо пацієнт вводить у пошуковик запит «короста фото початкова стадія», найімовірніше, він уже зіткнувся з виснажливим, нестерпним нічним свербежем. Короста (скабієс) — це паразитарне захворювання.

Збудник і патогенез

Захворювання спричиняє внутрішньошкірний паразит — Sarcoptes scabiei (коростяний свербун або коростяний кліщ). Зараження відбувається під час тривалого контакту «шкіра до шкіри» (включно зі статевими контактами) і вкрай рідко — через предмети побуту. Якщо подивитися на коростяного кліща фото під мікроскопом, можна побачити округлого паразита розміром 0,2–0,4 мм із потужними щелепами, якими він прогризає ходи в роговому шарі нашого епідермісу. А ось неозброєним оком коростяного кліща не побачити.

Самка кліща проникає в роговий шар шкіри та прокладає коростяні ходи — звивисті тунелі завдовжки до 1 см, де відкладає яйця.

Короста

Чому свербіж посилюється саме вночі? Це пов’язано із циркадними ритмами самого паразита. У вечірній і нічний час самки кліща проявляють максимальну активність. Вони просуваються в товщі шкіри (близько 2–3 мм за ніч), відкладаючи яйця та залишаючи продукти життєдіяльності. Саме на ці токсини наша імунна система реагує гострою алергічною реакцією (свербежем).

Симптоми початкової стадії корости

Інкубаційний період при первинному зараженні триває до 4–6 тижнів (поки імунітет не розпізнає чужорідний білок). Основні ознаки:

  1. Коростяні ходи. Тонкі сіруваті або білуваті лінії на шкірі завдовжки від 0,5 до 1 см, що злегка піднімаються над поверхнею. Вивчаючи фото коростяних ходів, дерматолог звертає увагу на темну точку в кінці лінії — це і є самка кліща.
  2. Специфічна локалізація. Кліщ обирає місця з найбільш тонкою, ніжною шкірою та мінімальною кількістю волосся. Якщо ви шукаєте, який вигляд має короста на руках, зверніть увагу на міжпальцеві складки та згини променезап’ясткових суглобів. Також висипання локалізуються на животі (навколо пупка), внутрішніх поверхнях стегон, сідницях і молочних залозах у жінок.
  3. Парні папули. Дрібні пухирці або вузлики, розташовані поруч один з одним (вхід і вихід кліща).

Типова локалізація:

  • міжпальцеві складки кистей;
  • згинальні поверхні зап’ясть;
  • ліктьові згини;
  • ділянка живота, сідниць;
  • молочні залози у жінок.

У дітей короста частіше уражає долоні, підошви, обличчя та волосисту частину голови.

Як відрізнити коросту від шкірної алергії та екземи?

Якщо ви не знаєте, як відрізнити коросту від алергії, ознайомтеся з таблицею нижче.

Критерій Короста (скабієс) Алергія / Екзема
Час свербежу Різко посилюється ввечері та вночі, заважає спати Турбує протягом усього дня, не має чіткої нічної прив’язки
Локалізація Міжпальцеві складки, зап’ястя, пах, живіт Може виникнути будь-де, часто в місцях контакту з алергеном
Наявність ходів Присутні специфічні парні точки та ходи Відсутні. Характерні почервоніння, набряк, суцільні кірки
Заразність Хворіють інші члени сім’ї або статевий партнер Не передається контактним шляхом

Різновиди корости

Клінічна картина не завжди класична. Сучасна дерматологія виділяє кілька атипових форм:

  1. Короста «інкогніто» (короста охайних). Зустрічається у людей, які приймають душ 2–3 рази на день із мочалками та агресивними гелями. Більша частина паразитів механічно змивається зі шкіри, тому симптоматика згладжена. Свербіж є, але менш інтенсивний, а висипу майже немає.
  2. Вузликова короста (скабіозна лімфоплазія). Виражається у появі щільних синюшно-рожевих або коричнюватих вузликів, найчастіше в паху, на мошонці або внутрішній поверхні стегон. Це гіперергічна імунна реакція на антигени кліща. Вузлики можуть нестерпно свербіти місяцями навіть після того, як самого паразита знищено.
  3. Кіркова (норвезька) короста. Вкрай рідкісна, але небезпечна для життя форма. Розвивається у пацієнтів із тяжкими імунодефіцитами (ВІЛ, онкологія, тривалий прийом імуносупресантів). На шкірі утворюються масивні, товсті, панцироподібні кірки, під якими розмножуються мільйони особин. Один такий пацієнт може заразити ціле відділення лікарні.

Короста у дітей має свої особливості. У немовлят і тодлерів шкіра тонша, а імунна відповідь відрізняється від дорослої. Інфекція легко поширюється на ті зони, яких у дорослих кліщ уникає: уражаються стопи, долоні, обличчя і навіть волосиста частина голови. Також у малюків часто уражаються нігтьові пластини (вони потовщуються та тріскаються). За підозри на захворювання необхідний негайний огляд, який проведе досвідчений дитячий дерматолог. Щоб дізнатися більше про те, як перебігають шкірні захворювання у дітей, рекомендуємо ознайомитися з відповідним розділом.

Види лишаю: симптоми, заразність та відмінності

Термін лишай (Lichen) об’єднує абсолютно різні за природою захворювання. Пацієнти часто шукають усі види лишаю у людини фото, очікуючи побачити одну хворобу, але на практиці їх десятки. Багато хто панікує, намагаючись з’ясувати, чи заразний лишай у людини. Відповідь залежить виключно від конкретного виду дерматозу.

Висівкоподібний (різнобарвний) лишай

Це не вірус і не паразит. Захворювання спричиняє дріжджоподібний ліпофільний грибок Malassezia furfur.

Чи заразний висівкоподібний лишай? Всупереч поширеному міфу, ні. Цей грибок є резидентом (постійним мешканцем) нормальної мікрофлори 90% людей. Захворювання не передається через обійми, постільну білизну або спільний одяг.

Чому ж грибок раптом починає агресивно розмножуватися? Виною тому внутрішні тригери: гіпергідроз (підвищена пітливість), зміна pH поту (зсув у лужний бік), носіння синтетики в спеку, ендокринні порушення та зниження імунітету.

Симптоми різнобарвного лишаю — несиметричні, злегка лущені плями на грудях, плечах і спині. Вони можуть бути жовтуватими, рожевими, а згодом стають коричневими або білими (грибок блокує вироблення меланіну). Якщо подивитися на висівкоподібний лишай у дітей фото, можна помітити, що плями блідіші, ніж у дорослих. Свербіж у малюків практично відсутній.

Як швидко вилікувати висівкоподібний лишай? Самолікування неефективне. Потрібен грамотний підбір антимікотичних шампунів і спреїв, а іноді — системних препаратів. Призначити їх має лікар.

лишай

Оперізувальний лишай (Herpes Zoster)

Оперізувальний лишай — герпесвірусна інфекція. Збудник — вірус вітряної віспи (Varicella-Zoster). Після перенесеної в дитинстві вітряної віспи вірус назавжди засинає в нервових гангліях. Під час стресу або при зниженні імунітету він прокидається та рухається вздовж нерва, спричиняючи симптоми.

Симптоми оперізувального лишаю. Спочатку виникає гострий, пекучий, стріляючий біль (зазвичай з одного боку тіла — в попереку або вздовж ребер). Через кілька днів на цьому місці з’являються скупчення прозорих сверблячих пухирців. Захворювання потребує негайного призначення системних противірусних препаратів, щоб уникнути тяжкої постгерпетичної невралгії.

Червоний плоский лишай

Цей лишай характеризується появою блискучих, фіолетово-червоних плоских вузликів, що нагадують багатокутники.

Це захворювання не заразне. Воно має аутоімунну та нейрогенно-запальну природу. Характерна ознака — сітка Вікхема (тонкі білі лінії на поверхні вузликів) та виснажливий свербіж. Часто уражає слизову оболонку ротової порожнини.

Рожевий лишай Жибера

Інфекційно-алергічний дерматоз. Точна причина невідома, але передбачається роль герпесвірусів 6-го та 7-го типів. Починається з появи однієї великої рожевої бляшки (до 3–5 см) з обідком лущення — материнської бляшки.

Через один-два тижні тіло вкривається дрібним рожевим висипом, що розташовується вздовж ліній натягу шкіри (ліній Лангера), нагадуючи гілки ялини. Не заразний, часто минає самостійно, але при митті жорсткою мочалкою може спричинити генералізоване запалення. Важливо знати, як відрізнити лишай від алергії. Алергія не має материнської бляшки та минає при прийомі антигістамінних засобів.

Стригучий лишай (Мікроспорія та Трихофітія)

А ось це справжній високозаразний шкірний лишай, фото якого лякає всіх батьків. Це дерматофітія. Зараження відбувається від хворих тварин (кішки, собаки) або людей. Проявляється круглими червоними кільцями на тілі з чітким валиком по краях. На голові волосся в осередку ураження обламується на рівні 3–5 мм від кореня (звідси й назва). Потребує тривалої та суворої протигрибкової терапії.

Контагіозний молюск: вірусна природа та небезпека домашнього видалення

Контагіозний молюск — це вірусна інфекція, спричинена поксвірусом (Molluscipoxvirus).

Якщо ви хочете дізнатися, який вигляд має молюск на шкірі, то відповідаємо: візуально він проявляється у вигляді щільних, напівсферичних, блискучих (перламутрових або рожевуватих) вузликів на шкірі, розміром від просяного зернятка до горошини.

Головний діагностичний маркер — у більшості елементів у самому центрі є пупкоподібне вдавлення (кратер).

У дітей висипання найчастіше локалізуються на обличчі, шиї, животі та в пахвах. У дорослих захворювання передається переважно статевим шляхом, тому вузлики локалізуються на лобку, стегнах і в паху.

Контагіозний молюск

 

Чому молюск не можна лікувати вдома?

Видавлювати нігтями, зрізати, випалювати йодом контагіозний молюск категорично заборонено! Усередині цього вузлика міститься сирнистоподібна маса, яка є чистим концентратом із тисяч (або мільйонів) вірусних частинок.

При спробі видавити молюск:

  1. Відбувається автоінокуляція (самозараження). Вірус потрапляє на здорову шкіру навколо, і замість одного вузлика через місяць ви отримаєте розсип із 50 нових елементів.
  2. Травмування брудними руками або голками призводить до приєднання бактеріальної інфекції (стафілококи, стрептококи), нагноєння та ризику зараження крові.
  3. На місці глибокої травми назавжди залишиться вдавлений атрофічний рубець.
    Будь-які утворення на шкірі потребують професійного підходу. Ознайомтеся докладніше про симптоми бородавок і новоутворень, щоб розуміти ризики їх травмування.

Не ризикуйте! Зверніться по допомогу до лікаря-дерматолога клініки Калюжної.

Домашні улюбленці та шкірні інфекції: хто кого заражає?

Один із найчастіших страхів на прийомі у дерматолога — ризик зараження від домашніх тварин. Важливо чітко розділяти суто людські захворювання та зооантропонози (спільні для людей і тварин).

Короста та контагіозний молюск. Ці захворювання передаються виключно від людини до людини. Ваша собака або кіт не можуть бути переносниками людського коростяного свербуна (Sarcoptes scabiei var. hominis). У тварин є свої види кліщів, але на шкірі людини вони не розмножуються та гинуть за кілька днів, спричиняючи лише легкий свербіж (псевдосаркоптоз), який минає без лікування.

Стригучий лишай. А ось це — головна загроза, що походить від пухнастих улюбленців (особливо від вуличних кошенят і морських свинок). Збудник Microsporum canis неймовірно заразний. Якщо дитина погладила хвору тварину, спори грибка миттєво потрапляють на шкіру або волосся. Якщо діагноз підтверджено, лікувати доведеться і дитину у дерматолога, і домашнього улюбленця у ветеринара, інакше сім’я потрапить у замкнене коло повторних заражень.

Міфи про гігієну: чи врятує часте миття від шкірних інфекцій?

У суспільстві укорінився стереотип, що інфекційні дерматози — це «хвороби брудних рук». На практиці надмірна гігієна іноді приносить більше шкоди, ніж користі:

  1. Змивання захисного шару. Щоденний прийом душу з агресивними лужними гелями та жорсткими мочалками руйнує гідроліпідну мантію шкіри — наш головний природний бар’єр. Шкіра пересихає, на ній з’являються мікротріщини, через які легко проникають віруси (той самий контагіозний молюск або ВПЛ).
  2. Генералізація висипу. Якщо у людини з’явився рожевий лишай Жибера (одна материнська бляшка), активне миття гарячою водою з мочалкою миттєво рознесе алергічний висип по всьому тілу.
  3. Маскування симптомів. Як уже згадувалося, люди, які приймають душ двічі на день, хворіють на «коросту охайних». Паразит нікуди не зникає, він просто йде глибше в епідерміс. Захворювання перебігає приховано, але людина залишається заразною для оточення.

Якщо ви помітили, що після зміни засобу для душу шкіра стала сухою, з’явилися мікротріщини або висипання — перегляньте догляд. А за підозри на інфекційний дерматоз не займайтеся самодіагностикою, а запишіться до дерматолога.

Експертна діагностика та лікування інфекційних дерматозів у Києві

Щоб не гадати за картинками в інтернеті та не перетворювати легкий висип на хронічну патологію, довірте своє здоров’я професіоналам. У клініці доказової дерматології Profderm прийом веде доктор медичних наук, професор Калюжна Лідія Денисівна.

Наш діагностичний комплекс включає передові методи:

  1. Цифрова дерматоскопія. Багаторазове збільшення дозволяє розглянути коростяні ходи та структуру елементів висипу без пошкодження шкіри.
  2. Люмінесцентна діагностика (лампа Вуда). У темній кімнаті осередки висівкоподібного лишаю світяться жовто-золотистим або мідно-помаранчевим світлом, а мікроспорія — смарагдово-зеленим. Це швидкий і безболісний спосіб встановити точний діагноз.
  3. Мікроскопічне дослідження. Лабораторний зіскрібок дозволяє виявити міцелій грибів або виявити самого коростяного кліща.

Ми використовуємо лише сучасні міжнародні протоколи. При корості призначаються безпечні скабіцидні засоби, при лишаях — топічні або системні антимікотики останнього покоління. Якщо у вашої дитини з’явилися вузлики поксвірусу, допоможе наш дитячий дерматолог у Києві. У клініці проводиться безпечне, атравматичне та безболісне видалення новоутворень (контагіозного молюска) методами лазерної деструкції, кріотерапії рідким азотом або дбайливого кюретажу із застосуванням місцевої анестезії.

Не відкладайте вирішення проблеми на потім. Запишіться на консультацію дерматолога в Києві, а для найменших пацієнтів доступний спеціалізований прийом дитячого дерматолога.

Часті запитання

Чи заразний висівкоподібний лишай для членів сім’ї?

Ні, висівкоподібний лишай не передається від людини до людини. Його спричиняє дріжджоподібний грибок Malassezia, який є частиною нормальної мікрофлори шкіри здорових людей. Захворювання проявляється лише за сприятливих для грибка внутрішніх умов. Наприклад, сильної пітливості, змін у хімічному складі шкірного сала або на тлі зниження імунітету. Користуватися однією ванною або обійматися з пацієнтом абсолютно безпечно.

Як швидко позбутися корости та чи потрібно лікувати всю сім’ю?

Сучасні протипаразитарні протоколи дозволяють позбутися живих паразитів за 1–5 днів (залежно від препарату). Головне, щоб лікування проходили всі члени сім’ї та контактні особи одночасно. Навіть якщо у чоловіка або дитини немає свербежу, паразити можуть перебувати в інкубаційному періоді та стати джерелом повторного зараження всієї сім’ї (реінвазії).

Чи можна припікати контагіозний молюск йодом або чистотілом?

Категорично ні. Народні методи, агресивні кислоти, йод або сік чистотілу не здатні зруйнувати захисну капсулу вірусу всередині вузлика. Натомість вони гарантовано спричинять глибокий хімічний опік навколишньої здорової шкіри. Пошкодження елемента лише спровокує вихід вірусу назовні та його обсіменіння на нові ділянки шкіри, а хімічний опік залишить рубці.

Чим відрізняється висівкоподібний лишай у дитини від звичайної алергії?

Алергічна реакція (кропив’янка, дерматит) зазвичай розвивається стрімко, супроводжується сильним свербежем, набряком і вираженим почервонінням шкіри. Висівкоподібний лишай розвивається повільно та мляво. У дитини поступово з’являються світлі, білуваті або злегка рожеві плями з ледь помітним лущенням. Вони не запалюються та практично не сверблять. Остаточно підтвердити діагноз лікарю допомагає свічення цих плям під лампою Вуда.

Джерела

08 October 2026

petrenko_a_09_07_2019

Автор: Анастасія Вадимівна Петренко

лікар-дерматолог, кандидат медичних наук,

член EADV (European Academy of Dermatology and Venereology)

caliugna_09_07_2019

Рецензент : Лідія Денисівна Калюжна

доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки,
професор кафедри дерматовенерології НМАПО імені П. Л. Шупика